Перекласти сторінку

Статті

Дії профспілок потребують консолідації: виступ Сергія Пугачова на VII з’їзді ФПУ

Виступ делегата VII з’їзду ФПУ

Сергія Пугачова – голови Вінницької обласної організації Профспілки


Шановні колеги!


Представляючи Профспілку працівників освіти і науки України, найчисельнішу членську організацію ФПУ, яка об’єднує понад 28% членів усіх профспілок, варто наголосити, що вирішення проблем, які склалися в галузі освіти, стосуються не лише галузевої профспілки, а й інших профспілок – їх об’єднань в особі Федерації, а у переважній більшості – всіх громадян України.

Освіта, як один із найголовніших чинників формування людського капіталу, є джерелом економічного зростання держави та чи не найвагомішим чинником покращення рівня життя. Тому ця функція держави не повинна сприйматися як один із видів споживання.

Виклики сьогодення, пов’язані зі скороченням видатків на освіту, ініціюванням посадовцями проведення реформ в галузі, які зводяться, в основному, до оптимізації. А це – не що інакше, як закриття навчальних закладів, скорочення держзамовлення на підготовку кадрів, звільнення працівників, інтенсифікація праці тих, хто залишається. Дуже актуальною є на сьогодні проблема зі створенням об’єднаних територіальних громад. І саме з функціонуванням навчальних закладів в нових умовах (і не тільки навчальних – закладів медицини, культури) через неузгодженість законодавчої нормативної бази під час утворень і діяльності ОТГ.

Президент України на засіданні Національної ради реформ у жовтні минулого року наголосив, що якісна освіта має бути доступною для всіх українців, де б вони не проживали – у гірському селі чи великому місті. Початкова школа має бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Але невиправдане та безвідповідальне ставлення влади до системи освіти призвело до зменшення кількості дошкільних навчальних закладів. На початок 2015/2016 н.р. понад 116 тисяч дітей перебувало у черзі на влаштування у дитсадок. Дошкільні заклади сьогодні перевантажені на 20%.

Протягом звітного періоду відбувається масове закриття загальноосвітніх навчальних закладів, зменшується кількість вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Тільки за цей час було скорочено більш як 55 тисяч педпрацівників.

У критичній ситуації опинилася професійно-технічна освіта. З прийняттям Державного бюджету на 2016 рік майже припинилося її фінансування за рахунок трансфертів із держбюджету.

Таке ж може статися з державними технікумами, коледжами, фінансування яких в цьому році вдалося зберегти з державного бюджету, не передаючи на місцеві, що передбачалося у законопроекті Держбюджету на 2016 рік.

Запропоноване владою реформування освітньої галузі виглядає нічим іншим, як економією на власному народові з позбавленням дітей можливості навчатися в школах за місцем проживання, молоді – здобувати безоплатно якісну професійну та вищу освіту, а педагогів – заробляти собі працею на нормальні умови життя та спонукає до поповнення лав безробітних однією з найбільш кваліфікованої частини суспільства.

Інтернаціонал Освіти з жовтня минулого року розпочав проведення року дій за якісну освіту. Ініціатива передбачає підвищення обізнаності урядів, міжурядових організацій, фінансових установ, громадських лідерів та широкої громадськості про вирішальну роль, яку якісна освіта відіграє у розвитку людини і суспільства. Вона також покликана нагадати тим, хто приймає рішення на різних рівнях, що без освіти неможливий розвиток, а тому освіта має бути основою будь-якої програми розвитку.

У цьому контексті потребують консолідації дії всіх профспілок з відстоювання прав громадян на здобуття освіти, забезпечення владою законодавчо встановлених гарантій на оплату праці працівників бюджетної сфери, зокрема й освіти. У першу чергу – це встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки не нижче мінімальної заробітної плати.

Рівень оплати праці педагога – основного фігуранта, який надає знання та готує висококваліфікованого фахівця, як і рівень фінансового забезпечення здобуття освіти, є тими індикаторами, які засвідчують відношення до цього влади та до освіченості нації в цілому. Саме ці чинники мають бути закладені у новому законі «Про освіту», який знаходиться на доопрацюванні у профільному комітеті. І є очевидним, що відстоювання інтересів освітян – це площина діяльності не лише профспілки освіти і науки, а всіх профспілок, об’єднаних Федерацією.

Профспілку освітян, як найбільш чисельну профспілкову організацію, яка до того ж вносить і значний внесок у діяльність ФПУ, турбує стан впливу на прийняття виборними органами цього об’єднання профспілкових рішень. На наше переконання дієвою є президія, чисельність якої становить не більше 30-35 осіб.

Потребує прийняття з’їздом рішення щодо участі в колегіальних органах ФПУ. Необхідні відповідні зміни до Статуту ФПУ.

Вакуум в інформації про щорічну реалізацію профспілкового майна (хто придбав, за яку вартість і куди направлені кошти від реалізованого майна) породжує різні думки в профспілковому середовищі. Є сайт, «Профтелеграф» і врешті-решт колегіальні органи, на яких можна було б інформувати і про розподіл матеріальної допомоги ФПУ .

Є багато запитань до діяльності нашої найвищої структури. І саме через відсутність прозорості в її діях. Залишається відкритим питання про заступника голови ФПУ з роботи бюджетної сфери, представники якої в складі ФПУ налічують більше 50% всього членства.

На жаль, ФПУ не стала сьогодні координатором дій профспілкових об’єднань. Як приклад, ця ситуація з профтехосвітою, або за бажанням окремих представників влади вносити зміни до Закону «Про профспілки» в частині студентських профспілкових об’єднань.

Ми хочемо, щоб Федерація профспілок України стала потужним штабом, який би вів за собою, а не констатував під час обговорення звітної доповіді, що нам прийшлось «лавірувати».

Профспілка повинна ставати грудьми на захист прав та інтересів спілчан, бо може статися так, як у тій скоромовці: «Кораблі лавірували, лавірували», а далі за текстом. А тому профспілковому кораблю потрібен потужний капітан. Адже позиція відсвіжування та вичікування, відсутності активних дій призводить до того, що ми маємо. А маємо ми масове незадоволення спілчанами діяльністю Федерації профспілок України, а, відповідно, й втрату довіри. І цей показник яскраво демонструє зменшення чисельності членів профспілки.

Колись Конфуцій казав: «Не дерево обирає птаха, а птах обирає дерево». Іншими словами – дерево з потужним корінням, а не «трухою», те, яке може захистити, і ми сьогодні його теж обираємо».

Дякую за увагу!

Немає коментарів

Додати коментар
Конструктор сайтів
Nethouse