Перекласти сторінку

Статті

Підвищення заробітних плат як альтернатива житловим субсидіям

Підвищення заробітних плат як альтернатива житловим субсидіям


Із квітня-травня 2015 року більшість українських сімей опинились в нових економічних умовах: умовах різкого зростання тарифів на житлово-комунальні послуги та отримання права на житлові субсидії.

Звичайно, важко заперечити тій позиції, що житлово-комунальні послуги мають бути рентабельними. Реалізація їх нижче собівартості мала ряд негативних факторів. Так, держава фактично брала на себе частину оплати житлово-комунальних послуг абсолютно всім споживачам незалежно від їх матеріального стану і доходів, тобто однаково оплачувала як за бідного, так і за багатого, як за власника будинку площею 30 м кв., так і площею 1000 м кв. А це в певній мірі не стимулювало ні до економії послуг, ні до розвитку альтернативних джерел енергії.


Із квітня-травня енергоносії та житлово-комунальні послуги начебто реалізуються по цінах, які наближені до собівартості.

Звичайно, собівартість це окрема тема. Можливо, з часом з’являться підстави говорити про її об’єктивність та шляхи зменшення.

Із підвищенням тарифів запрацював новий механізм: тепер держава братиме на себе частину плати за житлово-комунальні послуги лише громадянам з невеликими доходами шляхом надання житлових субсидій.
Безперечно, система субсидій є потрібним і прогресивним кроком. Проте, чи є вона досконалим і самодостатнім засобом підтримки громадян? Виявляється, що ні.


По-перше, субсидія за своєю суттю є непрямим пасивним доходом. А якщо це так, то навіщо його заміняти на інший дохід: додатково працювати або класти гроші на депозит. Оскільки в результаті працівник не отримає додаткового доходу, а лише один вид доходу заміниться на інший. Декілька років тому вже виникала подібна ситуація, коли право на пільги працівникам бюджетних установ сільської місцевості було поставлено у залежність від їх доходу. В результаті вчителі часто відмовлялись заміняти відсутніх колег, оскільки додатковим заробітком вони позбавляли себе права на пільги.

Як зазначав заступник Голови ФПУ С.М.Кондрюк 16 квітня 2015 року на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради за участю Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка: «Ми на сьогодні маємо отримувачів субсидій більше майже в два рази, ніж ми маємо легально працюючих людей, якщо порівняти ці цифри, це є повний алогізм будь-якої економіки. Напевно, вам давали цифри, що в сукупних доходах українців сьогодні заробітна плата є меншою, ніж їх доходи від пенсій, субсидій, дотацій і всяких решти. Тому працювати в Україні є недоцільним.»

По-друге, субсидія не спонукає до економії послуг в межах норми, оскільки їх все одно оплачує держава. Відповідно, відсутні стимули до встановлення лічильників тепла та утеплення будинків.


По-третє, субсидія є не повністю справедливою системою допомоги. Наприклад, існує дві сім’ї з однаковим невеликим доходом та однаковою кількістю членів сім’ї: двоє дорослих та двоє дітей. Проте, одна сім’я проживає в квартирі 30 м кв., а інша – 90 м. кв. У першому випадку сім’я не матиме субсидії, оскільки вона сплачує порівняно невелику суму за житлово-комунальні послуги. У другому – субсидію отримуватиме. Тобто, перша сім’я не має ні належного житла, ні субсидії, а друга сім’я має і достатню площу житла, і субсидію. Отже, держава збільшує дохід тій сім’ї, яка є в кращих житлових умовах та має більше майна. Перша сім’я залишається без підтримки держави.


Таким чином, ми підходимо до запитання: чи є альтернатива системі субсидій?

Така альтернатива вбачається у підвищенні мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника першого тарифного розряду.


Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 1218 грн., а з 1 грудня – 1378 грн. Розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС протягом усього 2015 року залишається на рівні 852 грн.

За підрахунками Міністерства фінансів, якщо збільшити з 1 липня 2015 року мінімальну заробітну плату до 1279 грн., а посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС до 913 грн., з 1 грудня 2015 року мінімальну заробітну плату до 1378 грн. (як і передбачено Держбюджетом), а посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС до 1012 грн., це збільшить дефіцит бюджету на 1,84 млрд. грн.

У той же час за повідомленням прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка на субсидії населенню для оплати житлово-комунальних послуг з державного бюджету виділено 24,5 млрд грн.

Таким чином, на підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у 2015 році потрібно коштів у 13 разів менше, ніж виділено для надання житлових субсидій.

Однак, додавати обидві цифри буде не правильним.


У більшості випадків особи, які отримують мінімальну заробітну плату, та працівники бюджетної сфери і є отримувачами житлових субсидій.

Наприклад, візьмемо типову чернігівську сім’ю бюджетників, яка складається з двох дорослих працівників освіти та двох дітей. Виходячи із середньої заробітної плати працівників освіти області за статистичними даними за квітень 2014 року – березень 2015 року із відніманням податку на доходи фізичних осіб та тарифів, які діють у м. Чернігові з 01.05.2015, у межах норм отримаємо наступні цифри:
середньомісячний дохід сім’ї без податку на доходи фізичних осіб 4430,06 грн.;
середньомісячний дохід на одного члена сім’ї у сумі 1107,51 грн.;
обов’язковий відсоток платежу за житлово-комунальні послуги 7,06 %;
обов’язкова сума платежу за житлово-комунальні послуги 312,91 грн.;
розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм 1714,24 грн.

У результаті розмір субсидії складає 1401,33 грн.

У працівників, які мають заробітну плату нижче середньої або мінімальну, сума субсидії буде ще більшою.

Підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС призведе до економії коштів, необхідних для надання житлових субсидій. Чи буде від цього пряма економія в сумі 1,84 млрд. грн., розрахувати важко. При чому вона досягатиметься поступово, оскільки для призначення субсидії обчислюється середньомісячний дохід за попередні 12 місяців.


Проте, підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, крім зменшення видатків на надання житлових субсидій, матиме ще декілька позитивних ефектів.
Надаючи субсидію, держава витрачає державні кошти нічого не отримуючи взамін. У той час як заробітну плату вона платить працівникам бюджетної сфери за виконання функцій держави (надання освітніх, медичних, соціальних та інших послуг). Не отримуючи належну заробітну плату, кваліфіковані працівники не матимуть бажання працювати у бюджетній сфері, а відповідно, держава не може якісно виконувати свої функції.


Заміна системи субсидій на підвищення заробітних плат стимулюватиме населення до економії енергоресурсів та житлово-комунальних послуг, до розвитку альтернативних джерел енергії, встановлення засобів обліку, утеплення будинків. Зекономлені таким чином кошти населення спрямовуватиме на придбання товарів і послуг, що стимулюватиме розвиток економіки.
Крім економічних також слід враховувати і політичний та психологічний ефекти від підвищення заробітних плат: підвищиться рейтинг влади в цілому та уряду зокрема, посилиться мотивація до праці, віра у майбутнє держави.


27 квітня 2015 року спільний представницький орган (СПО) об’єднань профспілок прийняв рішення про вступ в колективний трудовий спір з Кабінетом Міністрів України. Однією з вимог є підвищення з 1 липня та 1 грудня 2015 року розміру прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та збільшення посадового окладу (тарифної ставки) працівників першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки.

Як вбачається з вище викладеного, виконання Урядом зазначеної вимоги не лише є реальним в нинішніх економічних умовах, а навіть необхідним кроком з економічної, соціальної та політичної сторін.


Олексій Лугина
юрисконсульт Чернігівської обласної організації

Профспілки працівників освіти і науки України

Немає коментарів

Додати коментар
Конструктор сайтів
Nethouse